Форма входу


Календар
«  Лютий 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728

Архів записів

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всего ответов: 113

Пошук

Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Block title
Block content

Block title
Block content

  
Головна » 2013 » Лютий » 15 » Звернення-подяка гуртківців РЦДЮТ воїнам-афганцям!
17:18
Звернення-подяка гуртківців РЦДЮТ воїнам-афганцям!


                                            Пам'ять ожива вогнем пекучих ран

                                                       Ніколи не забути нам тебе, Афганістан. 

                                                       Від імені мами, що не діждалась сина, 

                                                       Від імені дочасу посивілої дружини, 

                                                       Від імені батька, що мовчки сумує, 

                                                       Від імені сина твого вже, солдате, 

                                                      Благаю, кричу я — війні вже повік не бувати.

        Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Наречених, що недолюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки? Про що ти задумався, афганцю? Які сторінки твого життя гортає пам'ять, від чого стікає кров'ю твоє наболіле серце? 

          Не йдуть з пам'яті скалічені душі людей, не залишають серце полеглі побратими. І гортає пам'ять свої жалобні сторінки. Вшановує держава твої подвиги, віддаючи належне твоєму героїзму. Так чому ж біль на твоєму обличчі, біль у твоєму серці?

         Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти — своїх чоловіків і батьків.

         Ми – покоління сучасності, і ми звертаємося до покоління воїнів-афганців, що пройшло кривавими дорогами афганської війни! Ви – наші герої, ви – наша гордість!Ви для нас – взірці мужності, відваги й відданості Вітчизні! Ми обіцяємо ніколи не забути, якою ціною завойоване наше мирне життя! Живімо всі у мирі й злагоді, бо ми живемо і за тих, хто поліг у афганських ущелинах, хто залишився прикутий до інвалідного візка, хто недолюбив, недоміряв, недоспівав, недожив…

         Війни закінчуються та історія вічно жива. З кожним роком все далі вона віддаляє нас від тих вогненних років Афганської війни та наша пам’ять про неї – це наша вдячність за мирне життя, за чисте небо, це – біль за тих, хто віддав життя, щоб ми не знали жахів війни.

    Земляни! Люди! Хай життя буяє!

 По правді й щирості, по доброті живіть.

 Хай над Землею мирне Сонце сяє!

 Не допустіть війни! Не допустіть!

     Ми маєм здатність мріяти й любити.

 То ж усміхайтеся, радійте і любіть.

 Нам дав Господь велике щастя жити.

 Не допустіть війни! Не допустіть!

      І будьте дружні, працьовиті, сильні,

 Сади плекайте і дітей ростіть.

 Летіть у космос, але будьте пильні...

 Не допустіть війни! Не допустіть!




Переглядів: 1001 | Додав: Адміністратор | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вгору
Олександрівка Кіровоградської області
Створено за підтримки
MSerega Corporation
school-first.at.ua Олександрівський НВК №3