Дослідно-експериментальна робота як форма інновації  у позашкільному закладі

Наталія Михалюк

   Будь-яка цивілізація існує так довго й настільки успішно розвивається, наскільки вона опанувала технологією передачі соціально важливої інформації від покоління до покоління. Перш за все це стосується наукових знань. Отже, неперевершене значення для українського суспільства має підготовка майбутніх науковців, сьогоднішніх вихованців позашкільних закладів, які згодом стануть науковою елітою нашої країни.
    Усвідомлюючи важливу соціальну роль у вихованні творчої, компетентної особистості, свідомого громадянина держави,  педагогічний колектив Олександрівського РЦДЮТ знаходиться у постійному пошуку нової парадигми діяльності. Шукаємо і впроваджуємо нові форми роботи з вихованцями, залучаємо учнів загальноосвітніх шкіл до дослідно-експериментальної роботи.
   Інноваційна діяльність педагогічного колективу постійно розвивається, розширюється, збагачується новими ідеями. В основі інноваційної діяльності закладу педагогічний досвід кожного окремого педагога, який постійно поповнюється новими педагогічними знахідками. Педагогічні прийоми, форми роботи це лише цеглинки великої споруди педагогічного досвіду, який будується все життя і тільки від педагога залежить, що будувати: казковий палац чи благеньку хатинку.
   Аналіз практичної діяльності гуртків, творчих об’єднань нашого закладу дає підстави стверджувати, що навчальний процес у них характеризується елементами пошукової та дослідницької роботи, які стимулюють педагогів-позашкільників до її активного використання з метою поглибленого вивчення програмного матеріалу та урізноманітнення навчальної діяльності вихованців, а саме:

- активізацією навчання за допомогою проблемних, дослідницьких методів з поступовою передачею обдарованим і талановитим вихованцям ініціативи в організації  групової або самостійної творчої діяльності;

- творчою взаємодією педагога і вихованців, що сприяє вільному вибору ними форм і засобів творчої діяльності, творчій винахідливості, розкутості, домінуванню власної пошукової або дослідницької практики над репродуктивним засвоєнням знань, умінь та навичок;

- індивідуалізацією освітнього процесу в контексті особистісно зорієнтованого підходу, що сприяє створенню умов для розвитку специфічних особистісних функцій вихованців як суб’єктів творчого освітнього процесу відповідно до власних уподобань та пізнавальних запитів.
   Основними формами залучення вихованців Олександрівського РЦДЮТ до пошукової та науково-дослідницької діяльності є:

-   участь в роботі НТУ «Інтелектуал», МАН України;
- індивідуальна та групова робота вихованців над пошуковими та науково-дослідницькими проектами («Історія міст і сіл Ураїни», «Моя земля-земля моїх батьків») ;
- науково-практичні конференції, семінари, конкурси-виставки пошукових та дослідницьких робіт;
- навчальні екскурсії, експедиції, дослідницькі маршрути;
- самоосвітня діяльність.

          Створене на базі закладу наукове товариство учнів  «Інтелектуал»,  є дієвим осередком  дослідницької роботи,  об’єднує  вихованців закладу, здатних до наукового пошуку, зацікавлених у підвищенні свого інтелектуального і культурного рівня, що бажають поглибити свої знання, уміння та навички як з окремих навчальних дисциплін, так і в галузі сучасних наукових знань у цілому. Вихованцями здебільшого є учні 9-11 класів. Це період коли потрібно визначатися зі своїм майбутнім – куди піти вчитися, і яку професію обрати для себе. Щоб допомогти з вибором майбутньої професії психологом проводиться профорієнтаційна робота з юними науковцями, де використовуються бесіди, консультування, які допомагають учням у виборі їхньої майбутньої професії.

           Навчання  в НТУ сприяють поетапним якісним особистісним змінам у вихованців, що забезпечують:

- прискорений розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, формування високого рівня творчої активності та індивідуального стилю пізнавальної діяльності;
- становлення дослідницької стратегії пізнавальної діяльності, складного комплексу пошуково-дослідницьких та комунікативних умінь і навичок;
- оволодіння навичками особистісного самовизначення (в тому числі й професійного), самореалізації та саморозвитку .

          Діяльність  товариства грунтується на базових принципах, які формують ідеологію її існування:

-визнання неповторності особистості кожної дитини, повага його прав;
-добровільності та свободи вибору (предметного середовища, педагога);
-відсутність оціночної системи і домашніх завдань;
-взаємозбагачуються партнерство, спілкування за інтересами, співробітництво як основа асоціювання та організації діяльності;

          НТУ будує свою діяльність на взаємодію та співробітництво декількох рівнів - сім'я, школа, управлінські освітні структури (відділ освіти). Потенціал педагогів нашого закладу величезний, затребуваний і передбачає подальше професійне вдосконалення, підвищення кваліфікаційного та освітнього рівня.      Стійка тенденція кількісного зростання вихованців НТУ «Інтелектуал» показують живий інтерес до пошукової та дослідницької роботи, бажання отримати додаткові знання і визначитися з вибором майбутньої спеціальності.                  Вихованцям запропоновано різні напрямки діяльності, що відповідають віковим особливостям. Створюється новий стиль мислення. Освоївши ази шкільної програми, отримавши навички самоосвіти і пізнання в гуртках НТУ, учні набувають новий підхід до розуміння навколишнього світу - дослідницький.
    В структуру НТУ входять п’ять відділень – літературознавства, мовознавства, історії, математики, хімії та біології. Одним з факторів успішної діяльності є гнучкість структури, яка змінюється разом із соціально-економічним замовленням і потребами суспільства. Протягом останніх п'яти років пріоритетні позиції зберігаються за гуманітарним профілем, проте зараз відзначається зростання інтересу до спеціальностей   хімії та біології, фізики і астрономії. 
   Важливою подією в житті НТУє щорічна підсумкова науково-практична конференція. З кожним роком зростає якісний рівень робіт експонованих до захисту. Учасники проходять кілька етапів відбору. Перемагають кращі. Дипломанти першого ступеня рекомендуються для участі в  обласному етапі захисту науково-дослідницьких робіт слухачів МАН. Так протягом останніх трьох років наші вихованці здобували призові місця:

                2013-2014н.р.

 ІІ місце (Шевченко Євгеній,керівник Андрущенко В.І.)

 ІІІ місце (Безсмола Ірина, керівник Андрущенко В.І.)

 ІІІ місце (Чепурнова Яна, керівник Лушпай Л.М)

                2012-2013н.р.

Відзначені дипломами:

Сидоренко Віта, Каражбей Анастасія, керівник Левенець Л.В.

                2011-2012н.р.

ІІ місце (Скіпа Вадим, керівник Добровольська Ю.П.)

ІІІ місце (Тішина Юлія, керівник Попруга Л.А.)

           Опитування батьків гуртківців НТУ показує, що вони серйозно сприймають самостійний вибір, зроблений їх дитиною, високо оцінюючи професіоналізм педагогів і рівень проведених занять.
   Дослідження та опитування гуртківців НТУ дозволили проаналізувати ряд аспектів педагогічної діяльності і конкретизувати шляхи вирішення проблемних ситуацій. Показовим є той факт, що найбільша кількість школярів вказали на позитивні моменти, що виникають від спілкування з педагогами та занять у секціях. Важливо і те, що більш 80% учнів оцінюють досить високо оволодіння знаннями за програмою гуртка та освоєння навичок практичної діяльності. Дані, отримані при опитуваннях, дозволили побачити перспективи для подальшого розвитку та зростання.
   Дослідницька та пошукова робота  є однією з складових діяльності нашого закладу. Так, вихованці та педагоги РЦДЮТ об’єднались у науково-дослідницькому проекті «Українкою я народилася». Діти  разом із членами творчої групи дослідили знаки стародавніх вишивок в роботах майстринь нашого краю. Пошукові експедиції в села району Бірки, Розумівку, Омельгород, Івангород, Бовтишку дали змогу на старовинних зразках вишивок одягу розпізнати ,зберегти і продовжити символіку вишивок нашого краю.
   Цікавою  була  зустріч  учасників  експедиції  з   Ткаченко     Іванною
Михайлівною. Ця майстриня родом із Буковини. Як і кожна творча особистість, вона все життя втілювала свої задуми і працю, саме через вишивку реалізовувала свої мрії. Працюючи з дітьми, Іванна Михайлівна відчула, що їм цікаво не тільки займатися вишивкою, а й уміти читати її символи, магічні знаки. Тому діти навчилися бачити у вишивці не тільки красу, а й невмирущість роду українського. Легенди про особливості вишивок та орнаменти зібрані гуртківцями у жительки села Івангорода Мельник Галини Якимівни та села Підлісного Дмитращко Таїси Іванівни.
   Керівник гуртка «Вишивка» Ткаченко І.В. разом із гуртківцями, використовуючи набуті знання під час етнографічних експедицій, виконали роботу відтвореними забутими техніками.
   Пошукова робота ведеться народним художнім фольклорним колективом «Джерельце».  Керівник колективу Халецька Л.І. , акомпаніатор Бугаєнко Г.В. разом з вихованцями записали унікальний фольклорний матеріал  у жительки села Розумівки Зеленько Насті Павлівни, яка надала забуті пісні  в автентичному виконанні разом із елементами підтанцьовок, вигукувань (веснянки «Літа соловейко» , «Ой ти наша весно»).
   Вихованці «Джерельця» є частими гостями у жительки селища Олександрівки Тищенко Марії Миколаївни, яка проживає по вул. Садовій,42. Саме тут записані ігри, заклички, примовки, прозивалки, лічилки, скоромовки. Гуртківці легко переймали та запам’ятовували від Марії Миколаївни фольклорний матеріал, залюбки розважалися разом. Важливим моментом цієї експедиції є розподілення ролей серед учасників для відтворення старовинних обрядів та ігор. Використовуючи зібрані матеріали, відтворені народні ігри та забавлянки. Фольклорний колектив «Джерельце» на Всеукраїнському фестивалі дитячих народних ігор та пісень «Подоляночка» представив програму та визнаний найкращим, здобувши «Гран-прі» фестивалю.
   Постійно поповнюється експонатами кімната-музей «Світлиця». Вихованці РЦДЮТ разом з керівниками гуртків ведуть пошукову роботу, вивчають традиції та звичаї своїх пращурів, збирають предмети старовини, записують цікаві розповіді у старожилів. В результаті пошукових експедицій музей поповнився експонатами. Це - стародавня дерев’яна лучкова пилка, яку подарував житель села Омельгорода Гайдай М.Ф. (2011р), багато керамічного посуду, виготовленого особливим способом та жарову праску  жителька села Івангорода Мельник Г.Я.,(2010р.). Жителька села Івангорода Цимбал Л.М. подарувала старовинну жіночу спідницю (2011р.), колекція рушників поповнилась виробом із полотна кінця 19 ст. (Лушпай Л.М.,2011р.) та картиною, вишитою бабусею Шурапової М.С., жительки смт.Олександрівки (2011р.)
   Мельник М.Ю, житель села Івангорода розповів історію та легенди про особливості виготовлення дитячих колисок, реконструював та подарував музею колиску.(2011р.)
   Господарський інвентар поповнився дерев’яною ступою, яку подарував Томєєв А.І. (2012р.). Він розповів дітям про різні способи подрібнення зерна, показав, як виготовлялось борошно.
   Всі експонати реставровані та знаходяться в експозиції кімнати-музею «Світлиця».
   Вихованці гуртка « Географи-краєзнавці» (керівник Волошина М.Ф.) досліджують особливості нашого краю, вивчають забуті народні промисли.
   Результати досліджень відображені у науковій роботі «Олександрівщина –осередок гончарної культури». Вихованці узагальнили історичні аспекти розвитку гончарства в Україні, з’ясували, що народні промисли на Олександрівщині існують з давніх давен.
   Одним із всеукраїнських центрів кераміки було і наше село Цвітне. На початку ХХ ст.. Цвітне було одним із найбільших осередків виготовлення  нерозмальованого полив’яного посуду на Наддніпрянщині. Мешканці старовинного села Цвітне, як свідчать народні перекази, займалися  гончарством з діда - прадіда. У селі здавна існував гончарний промисел – в околицях села була напрочуд чиста без камінців і домішок глина. Цвітнянський посуд, як простий так і полив’яний, був добре відомий  не лише в Київській губернії, а й на Півдні України. Письмові ж згадки про виробництво тут посуду датовані ХІХ століттям. Основним знаряддям праці був гончарний круг, який допомагав цвітнянським майстрам виготовляти найрізноманітніші вироби: макітри, горщики, глечики, риночки з трубчатою ручкою для смаження сала, форми для випікання тіста, чайники, тикви, куманці, кухлі, миски, глиняні іграшки та декоративні скульптури. Вироби продавалися не лише на Кіровоградщині, а й на Черкащині, Полтавщині,  та у Молдові.
   Вироби цвітненських майстрів початку ХХ ст. зберігаються  в музеї українського народного декоративного мистецтва в  Києві. Цвітнянську кераміку представлено в музеях  Кіровограда. Велику колекцію зібрано в Олександрівському  краєзнавчому  районному музеї.
   Вихованці гуртка вивчають невідомі сторінки минулого нашого краю. Краєзнавча робота узагальнена в проекті» Кіровоградщина-перлина скіфського степу». В роботі зібрані відомості про походження скіфських племен, культуру  скіфів, вивчена історія археологічних досліджень в Олександрівському районі, опрацьовані матеріальні свідчення скіфського минулого нашого краю.
   Матеріали про долі «остарбайтерів»  Олександрівщини в роки Великої Вітчизняної війни узагальнені в роботі «Остарбайтери Олександрівщини». Зібрані невідомі факти  про окупацію, свідчення очевидців тих страшних подій,описані долі людей, що побували в неволі і вижили.  Складені списки «остарбайтерів», що загинули.
   Тут піднято цілий пласт нашої трагічної історії ХХ століття, той пласт, про який раніше або не говорили, або висвітлювали його однобоко з позицій комуністичної ідеології. Тут  – абсолютна правда, маса фактів, з яких вимальовується складна і суперечлива картина історії краю в 1941-1944 роках.
   Тож можна зробити висновок, що в процесі систематичного залучення вихованців гуртків, творчих об’єднань Олександрівського РЦДЮТ до пошукової, дослідницької та експериментальної діяльності відбувається розвиток їхніх творчих здібностей та творчої активності, а саме:

- домінує позитивна мотивація творчої діяльності, усвідомлення значення творчих потреб, мотивів, цілей як провідних у розвитку та життєдіяльності;

- відбувається розвиток творчих рис характеру (цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, організованості, працелюбності);

- відбувається розвиток творчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, творчої уяви, фантазії, інтуїції, уваги, пам’яті, вміння розв’язувати життєві задачі, розробляти творчі проекти;

- формується творча самосвідомість, що виявляється у самопізнанні, самооцінці, самоорганізації, прагненні до самореалізації та самовдосконалення;

- триває постійне зростання потенціалу творчої діяльності – бажання систематично здобувати нові знання, набувати вміння, навички, творчо їх використовувати, досліджувати, експериментувати;

- продовжується формування психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, пластичності, працездатності) та відповідно до них доцільного індивідуального стилю діяльності й поведінки, у процесі чого використовуються найкращі та коригуються слабкі (з точки зору вимог творчої діяльності) якості нервової системи конкретного вихованця.
   Талановиті діти – це той ресурс, який потрібно берегти і примножувати, допомагати їм знайти себе й правильно оцінити, підтримувати їхній розвиток. Такі діти повинні бути об’єктом спеціальних педагогічних і соціальних програм, оскільки найбільші сподівання на покращення умов життя й розквіту нації пов’язані саме з обдарованою молоддю.

 Список використаних джерел:

1.      Закон України "Про позашкільну освіту" // Позашкільна освіта в Україні (нормативно-правові акти). – К.: НЕНЦ, 2002.

2.      Алфимов В.М. Развиваем умственные и творческие способности старшеклассников // Обдарована дитина. – 2003. – № 5.

3.      Гаврилюк В.Ю. Творча активність старшокласників як психолого-педагогічна проблема // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Збірник наукових праць. – Вип. 8. – Кн. 1. – К., 2005.

4.      Ковбасенко Л.І. Організаційно-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу // Шкільний світ. – 2003. - № 22-24.

5.      Колінець Г.Г. Формування дослідницьких здібностей у старшокласників // Обдарована дитина. – 1999. – № 5.

6.      Концепція позашкільної освіти та виховання // Виховна робота в закладах освіти України. Випуск ІІ. Збірник нормативних документів та методичних рекомендацій. – К.: ІЗМН, 1998. – С. 192-203.

7.      Микитюк О.М., Соловйов В.О., Васильєва С.О. Наукові дослідження школярів: Навчально-методичний посібник / Під ред. І.Ф.Прокопенка. – Харків: ХДПУ ім. Г.Сковороди, 2003.

8.      Науково-дослідна робота в закладах освіти: Методичний посібник / Укл. Ю.О.Туранов, В.І.Уруський. – Тернопіль: АСТОН, 2001. – 140 с.

 9.      Савенков А.И. Интеллектуальная одаренность и исследовательское поведение // Одаренный ребенок. – 2003. – № 6.